Сьогодні для виконання будь-якої своєї мети можна за хвилину отримати в гуглі чітку інструкцію на кшталт «5 кроків як стати програмістом». Так чому ж з таким достатком інформації ми все ще залишаємося на етапі «хочу» і не досягаємо того, про що мріємо?
Коли я була маленькою, моя бабуся часто використовувала так звані «книги з рецептами». Чого там тільки не було: від супів, до випічки, сторінок на 200. І фішка в тому, що все написано було від руки. Інтернету не було, книжки були в дефіциті. Щоб спекти улюблений «Наполеон», потрібно було спочатку «добути» рецепт. І, до речі, рецепти страв переписували з газети або один в одного.
А зараз потрібно в гуглі просто ввести в пошуку «запит», і ви отримаєте хмари рецептів.
Однак, маючи «заповітний рецепт», як подолати етап «хочу» і почати діяти?
Як зробити перший крок?
Кажуть, перший вчинок визначає весь залишок шляху, важливо тільки зважитися на нього. Наприклад, ви хочете почати малювати. Що робити?
- Насамперед, ви шукаєте курси й навчання, платне або безкоштовне (почніть з будь-якого).
- Записавшись на курси, ви зрозумієте, що вам потрібно для малювання.
- Наступного дня ви вже знаєте які вибрати в магазині фарби та пензлі.
І так, процес пішов. Ви просто вже не зможете зупинитися, звісно, якщо сильно цього хочете.
Як виділити головне?
Наприклад, ви хочете почати бігати вранці. І тут починається: треба знайти компанію, купити форму і створити плейлист «для бігу». Потім ще вибрати день і вгадати з погодою, і тоді я побіжу.
Ви так місяцями будете «збиратися бігти». Поки у вас є бажання, просто йдіть і бігайте, а інші, другорядні речі, підтягнуться самі собою. Побігавши кілька разів, ви вже й вирішите, а чи так вам важлива нова футболка, брендова компанія і погода для бігу.
Не все так просто?
Ех, як же ми любимо все ускладнювати. Моя улюблена фраза, зокрема — «не все так просто». І скільки б ви не намагалися розшифрувати це слово «все», вам завжди дадуть відповідь: «Ну все».
У такі моменти нагадайте собі, що не буває поганих варіантів, є варіанти, які нам не подобаються. Я за те, що завжди можна знайти вихід і альтернативу. Застосувати навички комунікації, позичити грошей і витратити свій час. І одного дня ви дуже сильно здивуєтеся і зрозумієте, що всі проблеми в житті можна вирішити.
Страшно щось змінювати?
Не мої думки, але чітко відображають суть проблеми: «з цеглинок страху будується стіна навколо зони комфорту», «мені тут добре, отже, за межами буде погано».
У цій ситуації, як виявилося, люди діляться на два типи.
- Консерватори — ті, хто не хочуть нічого змінювати.
За типом «Не чіпай, якщо працює».
- І новатори, ті, хто бояться «запізнитися жити».
Який обрати шлях, залежить тільки від нас. Не подобається бути консерватором, додайте трохи змін. Через себе переступити доведеться, ну що поробиш.
Це ж працює й у зворотний бік. Звісно, як і в усіх правилах життя, найкращий варіант — «золота середина».
Попри те, що для кожного «рецепт Наполеона» свій. Все ж таки такі фрази, як «живіть зараз», «не залишайте на потім», «життя одне» чи варто ігнорувати? Так, їх можна з легкістю віднести до соціальних кліше, бо звучать це доволі «інстаграмне». Однак, головне полягає в іншому. Ніколи не пізно почати!
Анастасія Бурцева
