Останні роки дизайн наче зібрав валізи, попрощався з емоціями та переїхав у стерильну квартиру з білими стінами. Мінімалізм заправляє балом. Все стало «чистим», «лаконічним», «акуратним». А ще — нудним. З макетів зникли усмішки, вигуки, характер. Залишились блоки, сітки й піксельна дисципліна. Іноді здається, що сучасний дизайн зробили роботи для роботів.

Замість емоцій — інструкція без натхнення

      Колись макети були як хороше кіно — із сюжетом, інтригою, настроєм. А зараз? Наче читаєш технічну інструкцію: все логічно, красиво, по поличках — але заснути легко. Мінімалізм, який спочатку був ковтком свіжого повітря після барокової мішанини, тепер став синонімом «нічого зайвого» в гіршому сенсі. Ніби дизайнер боїться додати тінь, кут чи яскраву кнопку, аби не приведи Боже не зламати «естетику».

      Та хіба справа лише в стилі? Проблема глибше. Мінімалізм забрав не тільки зайве, а й живе. Колись дизайн говорив з нами — кричав, шепотів, сміявся. Тепер він мовчить. Стоїть собі, як ідеальна обкладинка, з якої стерли обличчя. Все виглядає красиво, але не чіпляє.

Як знайти баланс: не переборщити, але й не збліднути

Звісно, не йдеться про те, що треба повернути кислотні кольори 90-х чи Comic Sans у заголовки. Але іноді хочеться, щоб макет мав характер. Щоб у нього була душа. Щоб він розповідав історію, а не просто вкладав інформацію в сітку.

Як цього досягти? Ось кілька підказок:

• Додай контраст.
  Не все має бути у сіро-білих тонах. Один яскравий елемент може зробити всю композицію живішою.
  
  
• Пограйся з типографікою.
  Шрифти — це не тільки читабельність, а й настрій. Вибери той, що «говорить» з глядачем.
  
  
• Ілюстрації та деталі.
  Маленькі іконки, текстурки, авторські малюнки — усе це створює атмосферу.
  
  
• Історія перш за все.
  Дизайн — це не лише «що», а й «як». Спробуй зробити так, щоб макет не просто подавав інформацію, а розповідав історію бренду чи продукту.

Живий макет — справжній макет

      Бо хороший дизайн — це не просто про «гарно виглядає». Це про «відчувається». Про тепло, несподіванку, креативну родзинку. Мінімалізм теж може бути емоційним — якщо його не зводити до білого тла й однакових кнопок.

      Тож, якщо ти студент-дизайнер і думаєш, що головне — це «нічого зайвого», згадай, що іноді саме «зайве» робить макет живим. Не бійся додати трошки безладу, кольору чи гумору. Дизайн — це не тільки про логіку, а й про серце.

      Нехай твій макет не буде стерильним. Нехай він буде справжнім. Бо навіть ідеальна форма — нічого не варта, якщо в ній немає душі. Пам’ятай: глядач хоче не просто побачити, а відчути. І саме в цьому — сила емоційного дизайну.

      Можна залишатися в тренді, але й додавати щось від себе — трохи іронії, кольору, несподіваних форм. Бо дизайн — це не тільки інструмент, а й мова. І якщо нею не висловлювати емоції, вона стає пустою. Тому не бійся проявити себе, навіть якщо доведеться вийти за рамки шаблону.

      Душа дизайну — це про те, що лишається в пам’яті після того, як ти закрив вкладку. І якщо твій макет залишає посмак, викликає усмішку або натхнення — значить, ти потрапив у саме серце.

Бойко Софія